Вчитель

     Педагоги мають бути обізнані, чи, принаймні, ознайомлені, з ознаками ситуацій, котрі можуть стати стресовими для дитини з ООП. Усвідомлення реакцій які ми можемо побачити від дитини з ООП матиме за собою, як наслідок, усвідомлення засобів впливу, які ми можемо заздалегідь запланувати та приготувати для ефективного втручання під час реагування на надзвичайну ситуацію. Існує перелік ситуацій, які можливо передбачити, запобігти та не допустити до їх втілення в життя, але він не вичерпний. Значна частина психологічних наслідків може бути для дитини з ООП глибшою ніж для всіх інших дітей в класі/групі, саме через емоційну чутливість та подразливість.

      Задачею педагога в реагуванні на надзвичайну ситуацію буде попередити психологічну травму, відслідкувати та не допустити її розвиток або вплив на дитину на значних для розвитку особистості та соціалізації рівнях. Безумовно, після того як небезпека для життя та здоров’я дитини мине, педагог матиме можливість звернутися по допомогу та підтримку до психолога або профільних фахівців, втручання котрих буде доцільним. Але в момент реагування, при підготовці до нього та одразу після, кожен вчитель має бути готовим надати психоемоційну підтримку дитині з ООП самостійно, так само як і всьому класу чи групі дітей. Отже, вчитель має підвищити свою компетенцію стосовно засобів профілактики проявів небажаної поведінки кожної дитини під час ситуацій, які вимагають негайного реагування.

    Також, важливим є особливу увагу приділяти учням які нещодавно прийшли до закладу, знаходяться в перехідному адаптаційному періоді, зокрема, учням з сімей внутрішньо переселених осіб, - їх психологічний стан також можна віднести до високо вразливого, що вимагає додаткової підтримки та уваги. Також, є важливим рефлексія та уміння обробки та інтеграції власного досвіду для педагогічного колективу закладу освіти. Педагогічним працівникам теж важливо вміти опановувати себе, контролювати свою поведінку та зовнішні реакції під час реагування на надзвичайні ситуації