Інклюзивне навчання
У ліцеї в 2024-2025 навчальному році - 3 інклюзивних класи, де навчається 3 учні з ООП, працює 3 асистентів вчителів.
Мережа інклюзивних класів
6 клас - учнів з ООП - 1
7 клас - учнів з ООП- 1
8 клас - учнів з ООП - 1
У вересні проведено засідання команд психолого-педагогічного супроводу для кожного учня та батьків по складанню ІПР.
Адреса найближчого інклюзивно-ресурсного центру: смт. Близнюки вул.Свободи, 38.
|
Для створення класу з інклюзивною формою навчання потрібні наступні документи: |
Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2024/2025 навчальному році
Пріоритетні напрями роботи закладу освіти
Безпечне освітнє середовище
В умовах воєнного стану питання безпеки всіх учасників освітнього процесу та облаштування захисних споруд цивільного захисту (укриттів) для організації освітнього процесу в очному форматі є пріоритетними. Укриття мають відповідати вимогам доступності з урахуванням потреб маломобільних груп населення та передбачати можливості для переміщення і комфортного перебування в них осіб із ООП. Крім того, під час перебування в укриттях такі діти можуть потребувати додаткової індивідуальної підтримки, тому важливо, щоби працівники розуміли специфіку їхньої поведінки та володіли методами надання психологічної підтримки під час стресових ситуацій.
Створення психологічно комфортного середовища
Надання своєчасної психологічної підтримки педагогічним працівникам, здобувачам освіти, зокрема учням з ООП та залучення їхніх батьків до освітнього процесу є запорукою психологічно комфортного середовища.
Діти з ООП мають особливості когнітивних функцій, психоемоційних процесів, сенсорного і моторного розвитку. Тому з метою недопущення ускладнення та погіршення їхнього психологічного стану педагогам необхідно проводити заходи, спрямовані на попередження вторинної психологічної травми.
Забезпечення права на освіту дітям, які були вимушені змінити місце проживання (перебування)
Відповідно до Закону України «Про освіту» учням, які були вимушені змінити місце проживання (перебування) та місце навчання, гарантується право на:
• організацію освітнього процесу в дистанційній формі або в будь-якій іншій формі, що є найбільш безпечною для його учасників (частина перша ст. 57 Закону);
• вибір батьками закладу освіти, освітньої програми, виду і форми здобуття дитини відповідної освіти (ст. 55 Закону).
Тож Міністерство звертає увагу на недопущення порушення прав осіб з ООП на здобуття освіти відповідно до їхніх індивідуальних потреб і можливостей, зокрема на відмову в організації інклюзивного навчання за різними форматами з урахування норм наказу МОН від 07.08.2024 №1112.
Організація освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти
У 2024/2025 навчальному році організація інклюзивного навчання здійснюється відповідно до законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» та Порядку організації інклюзивного навчання, з урахуванням категорії особливих освітніх потреб та рівнів підтримки, рекомендованих ІРЦ. Освітній процес може бути організований:
• в очній (денній) формі, у тому числі із застосуванням змішаного навчання;
• у дистанційній формі;
• за індивідуальною формою (екстернатною (екстернатом), сімейною (домашньою), педагогічним патронажем).
У період дії воєнного стану гранична кількість учнів з ООП в інклюзивних класах, визначена Порядком, не застосовується. У разі звернення законних представників дитини керівник закладу освіти зобов'язаний утворити інклюзивний клас та організувати інклюзивне навчання з урахуванням рівня підтримки, визначеного у висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи. За наявності в закладі освіти кількох класів одного року навчання учні розподіляються пропорційно між такими класами.
Діяльність команди психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП
Безпосередня реалізація інклюзивного навчання у закладі загальної середньої освіти забезпечується командою психолого-педагогічного супроводу, учасниками якої є:
• педагогічні працівники;
• асистент вчителя;
• практичний психолог;
• залучені фахівці;
• батьки дитини.
Таким чином, команда супроводу володіє конфіденційною інформацією про особливості розвитку дитини. Створення однієї команди супроводу для всіх дітей з ООП у закладі освіти, а отже включення до неї усіх батьків, означає порушення права дитини на конфіденційність і є неприпустимим.
На допомогу освітянам: стаття «Як організувати ефективну роботу команди психолого-педагогічного супроводу школярів із ООП».
Зміст освітньої діяльності
Організація освітнього процесу для дітей з ООП в інклюзивних класах здійснюється за освітньою програмою закладу освіти, яка доповнена корекційно-розвитковим складником. Його реалізація передбачає:
• проведення індивідуальних та групових корекційно-розвиткових занять;
• корекційну роботу під час вивчення всіх навчальних предметів, що полягає у застосуванні адаптацій навчального матеріалу;
• використанні спеціальних методів та способів роботи відповідно до потреб і можливостей дитини.
Досягнення максимальної реалізації потенціалу учня та забезпечення прогресу його розвитку забезпечується завдяки таким факторам:
• врахування особливих освітніх потреб;
• забезпечення особистісно орієнтованого спрямування освітнього процесу;
• застосування адаптації та/або модифікації окремих навчальних предметів (інтегрованих курсів).
МОН звертає увагу на тому, що неприпустимою є рекомендація щодо навчання дитини з ООП за програмою спеціального закладу освіти.
Оцінювання навчальних досягнень учнів
Невід'ємною частиною освітнього процесу є оцінювання навчальних досягнень учнів, яке має бути спрямованим на створення сприятливих умов для повного розкриття потенціалу кожної дитини з ООП. Тож МОН пропонує скористатись методичними рекомендаціями «Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами», які розроблені Українським інститутом розвитку освіти. Вони містять практичні інструменти та поради, які дозволяють адаптувати процес оцінювання до індивідуальних потреб кожного учня та відстежувати прогрес їх розвитку.
Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг
В умовах інклюзивного навчання корекційно-розвиткові заняття, що визначені індивідуальною програмою розвитку можуть проводитись такими фахівцями:
• педагогічними працівниками закладу освіти, введеними до штатного розпису закладу освіти;
• іншими педагогічними працівниками на умовах цивільно-правових договорів;
• фахівцями ІРЦ (в межах робочого часу фахівців);
• педагогічними працівниками спеціальних закладів освіти (в межах штатної чисельності педагогічних працівників спеціальної школи).
У період дії воєнного стану учні класів, які вимушені змінити своє місце проживання (перебування), в тому числі перебувають за кордоном, здобувають освіту з використанням технологій дистанційного навчання та не отримують додаткових психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг за місцем навчання можуть отримати їх ІРЦ, в тому числі дистанційно.
Для забезпечення додаткової підтримки учнів із ООП, які навчаються за формою педагогічного патронажу (крім спеціальних закладів освіти), додаткові послуги можуть надаватись в ІРЦ чи в інших закладах/установах (реабілітаційні заклади, спеціальні заклади освіти тощо) в обсязі, який визначений у індивідуальній програмі розвитку та відповідає потребам учня та стану його здоров'я. Відповідно до Положення про індивідуальну форму здобуття повної загальної середньої освіти кількість навчальних годин, визначених для організації навчання за формою педагогічного патронажу, може використовуватись на вивчення навчальних предметів обов'язкових для вивчення відповідно до освітньої програми за умови виконання вимог державних стандартів.
Кадрове забезпечення
Забезпечення закладу освіти кваліфікованими педагогічними працівниками є найважливішим завданням керівника закладу освіти. Він має стимулювати педагогів до саморозвитку, дбати про постійне вдосконалення їхніх компетентностей, зокрема щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами та розвивати систему наставництва.
У листі МОН просить звернути увагу на недопущення порушень трудового законодавства по відношенню до педагогічних працівників, які забезпечують інклюзивне навчання (вчителів, асистентів вчителів, вчителів-дефектологів), зокрема на укладання короткострокових трудових договорів. Цей вид працевлаштування позбавляє педагогічних працівників повного спектру соціальних гарантій, не забезпечує фінансової стабільності та захищеності, які зазвичай надаються на підставі постійної або тривалої зайнятості. Відсутність гарантій може спричинити психологічний стрес і негативно позначитися на продуктивності та якості виконуваної роботи. Також МОН звертає увагу, що невиплата коштів фахівцям, з якими укладено цивільно-правові угоди, також призведе до втрати висококваліфікованих працівників, і в результаті до порушення прав дітей з ООП на якісну освіту.
Джерело: На урок
НАКАЗ МОН від 03 вересня 2024 р.№ 6/679-24 "Про організацію освітнього процесу осіб з особливими освітніми потребами у 2024/2025 навчальному році"
НАКАЗ МОН від 07 серпня 2024 р. № 1112 "Про затвердження Порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08 серпня 2024 року за № 1222/42567)"
Методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу дітей з особливими освітніми потребами у 2023/2024 навчальному році
https://drive.google.com/file/d/1f0E1O65R1tSuaPejpk5y_PrMRPOu3wzs/view
ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ
ЮНЕСКО визначає інклюзивне навчання як «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів через забезпечення їхньої участі в навчанні, культурних заходах і житті громади, та зменшення виключення в освіті та навчальному процесі».
Тобто це такий спосіб отримання освіти, коли учні або студенти з особливими освітніми потребами навчаються в загальному освітньому середовищі за місцем свого проживання, – і це є альтернативою інтернатній системі, за якою вони утримуються та навчаються окремо від інших дітей, або домашньому та індивідуальному навчанню.
Але питання інклюзії варто розглядати не тільки в аспекті створення доступного освітнього середовища для дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта в широкому сенсі передбачає створення рівних можливостей для всіх категорій дітей в Україні.
Жоден з них не має відчувати себе іншим – і це головне завдання інклюзії.
КОГО МИ ВВАЖАЄМО ДІТЬМИ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ
Наразі законодавчо схвалено вживання терміну «діти з особливими освітніми потребами». Його використовують щодо дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращення здоров’я, розвитку, навчання, загальної якості життя та соціалізації, тобто включення в громади своїх однолітків та інших дітей.
До цієї категорії належать і діти з постійною або тимчасовою інвалідністю.
МЕТА ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
Інклюзивне навчання має покращити навчальне середовище, забезпечити потреби всіх учнів з повагою до їхніх здібностей та можливостей.
Учителям та учням відкривається все розмаїття способів навчання, а його методи мають бути особистісно орієнтованими – з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливим потребами.
ПЕРЕВАГИ ІНКЛЮЗИВНОГО НАВЧАННЯ
- Усуваються бар’єри в системі освіти та системі підтримки дітей з особливими потребами.
- Батьки залучені до процесу навчання.
- Діти з особливими освітніми потребами отримують можливість для нормальної соціалізації, розвитку своїх сильних сторін і талантів та подальшої інтеграції в суспільство, вступ до професійних та вищих навчальних закладів.
- У дітей з особливими освітніми потребами формуються соціальні компетенції для налагодження дружніх стосунків з ровесниками у школі та поза її межами; моделюються належні способи взаємодії з колективом.
- Створюється атмосфера спокійного прийняття відмінностей інших людей.
ФАКТОРИ, ЩО УПОВІЛЬНЮЮТЬ ВПРОВАДЖЕННЯ ІНКЛЮЗІЇ
Поширення інклюзивної освіти значною мірою гальмується через банальну неготовність більшості загальноосвітніх шкіл та навчальних закладів інших ланок освіти прийняти учнів з особливими освітніми потребами. Йдеться, насамперед, про відсутність у навчальних закладах архітектурної доступності, брак сучасного корекційно-реабілітаційного обладнання, невизначеність із заробітною платою корекційних педагогів, недостатню кількість спеціальних автобусів, пристосованих для перевезення учнів з фізичними обмеженнями тощо.
ОФІЦІЙНІ ЗАСАДИ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
У грудні 2015 року Україна ратифікувала основні міжнародні документи у сфері забезпечення прав дітей згідно зі світовими стандартами освіти, соціального захисту та охорони здоров’я. Передусім йдеться про статтю 24 Конвенції ООН про права людей з інвалідністю, в якій визначено обов’язок держави щодо реалізації інклюзивної моделі освіти, тобто створення такого предметно-просторового спеціального середовища, яке б дало змогу всім дітям бути однаково рівними учасниками навчального процесу в єдиному освітньому просторі відповідно до їхніх особливостей, потреб та можливостей.
5 липня 2017 року президент України дав зелене світло такому навчанню в нашій державі, підписавши ухвалений 23 травня цього ж року закон «Про внесення змін до Закону України "Про освіту" щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг». Відтепер українські діти з особливими освітніми потребами мають повне право здобувати освіту в усіх навчальних закладах, зокрема й безоплатно в державних та комунальних, незалежно від «встановлення інвалідності». Також для цих дітей передбачено можливість запровадження дистанційної та індивідуальної форм навчання, отримання психолого-педагогічної та корекційно-розвиткової допомоги, створення інклюзивних та спеціальних груп (класів) у загальноосвітніх навчальних закладах та «прилаштування» загальноосвітніх шкіл і класів під їхні потреби – тобто здійснення відповідних архітектурних перепланувань, наймання додаткових працівників (корекційних педагогів, тьюторів, психологів), адаптація навчальних планів і програм, методів та форми навчання, використання ресурсів спеціальної освіти, партнерство з громадою тощо.
На 2017 рік український уряд вперше виділив субвенцію (цільова дотація з Державного бюджету) на інклюзивну освіту у розмірі 209,4 мільйонів гривень, а в Держбюджеті на 2018-й закладено вже понад 500 мільйонів гривень такої субвенції. При цьому Кабмін змінив первісний розподіл коштів субвенції на проведення занять і придбання корекційних засобів (з 80% та 20% відповідно на 65/35) та схвалив їхню закупівлю для спільного користування, якщо у навчальному закладі є одночасно кілька дітей з однаковими хворобами.
ІНКЛЮЗІЯ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ ПИТАННЯ
Інклюзивна освіта – це не просто прихід дитини з особливими освітніми потребами до звичайної школи. Йдеться про створення в спільному просторі особливого підходу до навчання такої дитини, який передбачає додаткові елементи навчального процесу – індивідуальний план розвитку такої дитини, спеціально облаштоване місце і належні умови для неї.
У 2001–2007 рр. МОН експериментально впроваджував проект «Соціальна адаптація та інтеграція в суспільство дітей з особливостями психофізичного розвитку шляхом організації їх навчання у загальноосвітніх навчальних закладах». Саме тоді почався дієвий пошук відповіді на питання, як інтегрувати дітей з особливими потребами до загального освітнього процесу.
Другим етапом експерименту був українсько-канадський проект «Інклюзивна освіта для дітей з особливими потребами в Україні», який тривав з 2008-го по 2012 роки. Задля підтримки інклюзивної освіти в Україні була створена «Мережа на підтримку інклюзії. Школа – для всіх». Мережа об’єднала громадські організації, батьківські групи, навчальні заклади та інші інституції, що зацікавлені в просуванні інклюзивної політики та інклюзивного навчання в Україні на всіх рівнях суспільства.
Важливим здобутком став «Індекс інклюзії» – добірка практичних матеріалів на допомогу в плануванні дій зі створення та розвитку в навчальних закладах інклюзивного навчального середовища для всіх учасників навчального процесу. Сьогодні «Індекс інклюзії» перекладений на 32 мови та використовується в багатьох країнах світу.
ПОТОЧНИЙ СТАН ІНКЛЮЗІЇ В УКРАЇНІ
Українські педагоги та міжнародні експерти зазначають, що в питанні розвитку інклюзивного навчання Україна зробила потужний крок уперед. Але попри численні зміни у законодавчих і нормативно-правових актах ступінь реальної поширеності інклюзивної освіти в Україні ще доволі низька. У 2015/2016 навчальному році в інклюзивних класах навчалися лише 2720 дітей з особливими освітніми потребами – а це лише 5,8% від загальної кількості. Більшість таких дітей (32,6 тисяч осіб) поки продовжують навчатися у спеціальних школах-інтернатах.
Загалом же понад 50 тисяч дітей з особливими освітніми потребами ще перебувають поза якісною освітою та соціалізацією.
МОН проаналізувало низку світових моделей інклюзивної освіти. Окрім напрацьованого з канадськими колегами варіанту, українські фахівці ретельно вивчили модель інклюзивної освіти в США, зокрема роботу асистентів вчителів. І зараз в Україні впроваджується загальнонаціональний проект «Інклюзивна освіта – рівень свідомості нації». 2016 року він стартував у Запорізькій області, а зараз впроваджується вже в усій Україні.
«ПІДТРИМАЙ ДИТИНУ»: КАНАЛ СТВОРЕНО З ТУРБОТОЮ ПРО БАТЬКІВ І ДІТЕЙ
Для батьків дітей з ООП педагоги й дитячі психологи за підтримки МОН створили телеграм-канал «Підтримай дитину», на якому щоденно розміщуються ігри та розвиваючі вправи, які можна виконувати в сховищі, вдома чи під час евакуації. На каналі також публікуються аудіоказки, словесні ігри, завдання, що можуть використовувати й батьки, й учителі. Частина матеріалів на каналі адаптована для дітей з ООП.
Відеороз’яснення про інклюзивно-ресурсні центри https://www.youtube.com/watch?v=VNXCR2JZtO0
Діти з особливими освітніми потребами можуть здобувати навчання в інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти за місцем проживання.
ПОРЯДОК організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ – ЛИСТ МОН
